Verloka, Nichka - Поштарi

Там, де почуття пускають ростки
Всім так хочеться це донести
Поштарі не приносять листи
Розвалили, попалили мости
Летять по світу букви, клятви, обіцянки
Там підпис і дата
Впізнають напевно своїх адресатів
Ми всі чекаєм
Поринаєм в дим і не розумієм хто
Забирає наш тиск, тисне на стоп
Тіло не хотіло розуміти і плило
Покривало у дорогу, хоч і замело
Дух перевели на перевалах і вперед
І накриває ізсередини і буревій реве
Хто б не казав, хто б не хотів,
Ми всі чекаємо листів