Admiralov - Дощ на вікнах

А дощ на вікнах малює,x
Та згадую я про твої поцілунки.
Вся справа в тім, що дощ не ризикує!
А я боюсь, що загубив тебе..
Я неможливо сумую!
Я дуже хворий, і я майже вмираю.
А десь є ти, і ні про що ти не знаєш,
І я боюсь, що загубив тебе.
Дощ цей за вікном не стих, і стоїть туман,
На мить час ніжно застиг, сльози по губах.
Весь цей світ, що я для тебе тут вигадав,
Вже не треба, і це моя вина!
Наче кораблі, а може вата, хмари вдалині, через них я падав!
Промінь надії, промінь світла,
Я стану тінню, якої не видно!